Мурашина кислота 50 мл

НАСТАВЛЕННЯ

за застосування концентрованої мурахиної кислоти у разі варроатозу бджіл

(Втверджено Головним керуванням ветеринарії Мінселхоза СРСР 2 квітня 1984.)

1. Загальна характеристика 

1.1. Мурашина кислота, щільність 1,2126 г/см3, безбарвна рідина з різким запахом, температура кипіння 100,8 °C, температура плавлення 8,4 °C. 

1.2. Для оброблення бджіл, уражених варроатозом, застосовується технічна мурашина кислота марки А (вищий і перший сорт) і марки В, ГОСТ 1706-78, а також мурахична кислота ЧДА (чиста для аналізу), ГОСТ 5848-73 в концентрації 86,5 — 99,7%. Випаровування кислоти в ульї має бути приблизно 10 мл/добу. 

2. Порядок застосування 

2.1. Мурашину кислоту для лікування бджіл у разі варроатозу застосовують за температури навколишнього повітря від +14 до +25"С у весняну пору (після масового обльоту бджіл) і в літньо-осінній період (після відкачування меду). 

2.2. Мурашину кислоту поміщають у бджолині сім'ї навесні двічі з інтервалом 12 днів терміном на 3-5 днів, а восени одноразово на 3-5 днів. 

2.3. Під час оброблення бджолиних сімей мурахиною кислотою верхні літні в вулицях мають бути відкриті. 

2.4. Мурашину кислоту застосовують у поліетиленових пакетах розміром 20х30 см, у плоских флаконах із діаметром шийки приблизно 2 см або поліетиленових побутових кришках діаметром 9 см. 

2.4.1. У пакети вкладають 2-3 картонні пластини розміром 15 х 25 см, завтовшки 3-5 мм і вливають у них 30-50 мл мурахичної кислоти. Після вбирання пластинами всієї кислоти, пакет закривають, двічі перегинаючи його верхній край. Перед застосуванням у пакетах роблять 1-3 отвори (залежно від сили сім'ї) діаметром 1,5 см, потім їх поміщають зверху на складанки отворами вниз і ближче до задньої стінки ялинки. Під пакет підкладають дві дерев'яні рамки 

2.4.2. У флаконі наливають 30-50 мл мурахиної кислоти, вставляють у них кручені марлеві фіти завтовшки, що відповідає діаметру шийки. Довжина фітиля має бути на 3-5 см більша висота флакона. Фітиль просочують кислотою через занурення його пінцетом у флакон. Один кінець фітиля витягають назовні та розкручують над шийкою. Флакон підвішують до верхнього бруска порожньої рамки та розміщують збоку гнізда.

2.4.3. Порожнину поліетиленову побутову кришку ставлять у у керамі на зіторімки, наливають у неї 30 мл мурахичної кислоти та накривають картоном розміром 10х10 см. 

2.5. Оброблення бджолиних сімей проводять у такий спосіб: з уляжу знімають кришку, утеплювальну подушку, полотняний і забарвлюють бджіл димом із диму. Заправлений мурашиною кислотою пакет, флакон або кришку поміщають у кермі, як зазначено в пунктах 2.4.1., 2.4.2., 2.4.3., потім на зіторамки кладуть полотні, утеплюють і закривають улей. 

2.6. Мед, отриманий від бджолиних сімей, які пройшли оброблення, використовують у їжу без обмежень. 
3. Заходи безпеки 

3.1. Під час роботи з мурашиною кислотою необхідно дотримуватися запобіжних заходів: до роботи допускаються особи, які пройшли спеціальний інструктаж; оброблення бджіл проводять у халатах, прогумованих фартухах, гумових рукавичках, окулярах та реставпиниторі; розфасовку проводять у витяжній шафі або на відкритому повітрі; уникаючи потрапляння препарату на шкіру, одяг і в очі; після роботи спецодягу потрібно зняти, руки та обличчя ретельно вимити, рот прополоскати водою. 

3.2. У разі потрапляння мурахиної кислоти на шкіру її негайно змивають великою кількістю холодної води, а потім водою з милом. 

3.2.1. У разі отруєння мурахиною кислотою необхідно провести рясне промивання шлунка водою, прийняти всередину яєчний білок або слизові відвари, негайно звернутися до лікаря (вводять камфору, ізотонічний розчин хлориду натрію, внутрішньовенно 10 мл 10% хлористого кальцію); 

блювотні засоби протипоказані.